© 2018. Pinsel AR

Vocabulary

Боцетто (італ. bozzetto, фр. maquette) — різьбярський ескіз для виробничих цілей, невеликого розміру, зазвичай робиться після рисункового ескізу. Такі ескізи часто виконували майстри, а фігуру в натуральному розмірі різьбили вже підмайстри чи учні. Деякі боцетті могли мати більшу мистецьку вартість, ніж повнорозмірні скульптури. Порівняйте боцетті і відповідну скульптуру Юрія-змієборця на соборі св. Юра.


Габіт — одяг монаха.


Драперія — спеціально призбирана в складки тканина, що використовується для обгортання, обтягування чого-небудь.


Картуш (від фр. cartouche, від італ. cartoccio — згорток) — ліпна архітектурна прикраса у вигляді декоративного щита або напіврозгорнутого згортка з надірваними краями, обрамленого завитками або пишним орнаментом, на якому розміщують герби, емблеми і под.


Левкас — суміш крейди з клеєм для ґрунтування дерева, а також зроблений з цієї суміші ґрунт.


Моделетто (італ. modeletto — від modello) — підготовча модель архітектурного чи скульптурного твору, зазвичай невеликого розміру, яка представлялась на розгляд замовнику.


Позолота — покривання дерева золотистою фарбою.


Полімент — суміш, якою покривають вироби з дерева перед золотінням.


Поліхромія — багатобарвне фарбування скульптури.


Путто (мн. путті, від лат. putus — маленький хлопчик) — образ повновидого хлопчика, зазвичай нагого, іноді з крилами; в мистецтві бароко символізував всюдисущість Бога. Голівки путті з крилами часто використовували як елемент вівтарного оздоблення у костелах в час рококо.


Сницар — поширена у XVIII ст. назва різьбяра у камені і дереві, «так називали і простих ремісників, і знаних митців; сницарями звалися ті, що різьбили в костелі дерев’яні орнаменти, лавки, сповідальниці, але також і ті, що створювали складні скульптури і композиції у вівтарній частині, як центральній, так і бокових вівтарях і каплицях, що часто робились на замовлення давніх родів..» (Тадеуш Маньковський).


Фара (від нім. Pfarrei — парафія, Pfarrkirche — фарна церква, фарний костел) — парафія або парафіяльний храм; найстарший храм міста (перший храм міської парафії) чи головний храм деканату. В містах, що мали кафедру єпископа, — назва другого за значенням храму після кафедрального собору.