Vocabulary

Боцетто: (італ. bozzetto, фр. maquette) — різьбярський ескіз для виробничих цілей, невеликого розміру, зазвичай робиться після рисункового ескізу. Такі ескізи часто виконували майстри, а фігуру в натуральному розмірі різьбили вже підмайстри чи учні. Деякі боцетті могли мати більшу мистецьку вартість, ніж повнорозмірні скульптури. Порівняйте боцетті і відповідну скульптуру Юрія-змієборця на соборі св. Юра.
Габіт: одяг монаха.
Драперія: спеціально призбирана в складки тканина, що використовується для обгортання, обтягування чого-небудь.
Картуш: (від фр. cartouche, від італ. cartoccio — згорток) — ліпна архітектурна прикраса у вигляді декоративного щита або напіврозгорнутого згортка з надірваними краями, обрамленого завитками або пишним орнаментом, на якому розміщують герби, емблеми і под.
Левкас: суміш крейди з клеєм для ґрунтування дерева, а також зроблений з цієї суміші ґрунт.
Моделетто: (італ. modeletto — від modello) — підготовча модель архітектурного чи скульптурного твору, зазвичай невеликого розміру, яка представлялась на розгляд замовнику.
Позолота: покривання дерева золотистою фарбою.
Полімент: суміш … , якою покривають вироби з дерева перед золотінням.
Поліхромія: багатобарвне фарбування скульптури.
Путто: (мн. путті, від лат putus — маленький хлопчик), — образ повновидого хлопчика, зазвичай нагого, іноді з крилами; в мистецтві бароко символізував всюдисущість Бога. Голівки путті з крилами часто використовували як елемент вівтарного оздоблення у костелах в час рококо.
Сницар: поширена у XVIII ст. назва різьбяра у камені і дереві, «так називали і простих ремісників, і знаних митців; сницарями звалися ті, що різьбили в костелі дерев’яні орнаменти, лавки, сповідальниці, але також і ті, що створювали складні скульптури і композиції у вівтарній частині, як центральній, так і бокових вівтарях і каплицях, що часто робились на замовлення давніх родів..» (Тадеуш Маньковський)
Фара: (від нім. Pfarrei — парафія, Pfarrkirche — фарна церква, фарний костел) — парафія або парафіяльний храм; найстарший храм міста (перший храм міської парафії) чи головний храм деканату. В містах, що мали кафедру єпископа, — назва другого за значенням храму після кафедрального собору.