Музей Йогана Георгія Пінзеля

Музей барокової скульптури Йогана Георгія Пінзеля розміщується в колишньому костелі кларисок. Кларисками у Речі Посполитій називали монахинь бернардинок, які прибули до Львова з Кракова та стали першими католицькими черницями у місті. Будівля костелу кларисок була зведена у 1607 р. Документальних свідчень про її автора не збереглося. Дослідники вважають споруду твором Бернарда Авелідеса та Павла Римлянина. Вигляду, яким ми бачимо його сьогодні, костел почав набувати у середині 18 ст. — тоді відбулося його масштабне перебудування у стилі бароко. Хоча Майстер Пінзель не брав участь в будівництві чи оздобленні костелу, проте сама споруда є свідком його епохи. Так, розписили виконали брати Станіслав та Мартин Строїнські. Станіслав розписував свого часу, на жаль, незбережений сьогодні, інтер’єр Палацу Любомирських. Для цього ж інтер’єру скульптор Йоган Пінзель зробив скульптуру орла з картушем. З 1978 року у приміщенні колишнього костелу відкривається виставковий зал Львівської картинної галереї. Тут відбулась знакова акція сучасного мистецтва — «Листи до землян або 8 печать» львівського художника Влодка Кауфмана. Сам автор визначив жанр як “видиво”. Найближчим за формою до цієї мистецької акції є енвайронмент з елементами перформансу.  У 1996 році сюди, за ініціативи тодішнього директора галереї Бориса Возницького, внесли колекцію скульптур Йогана Пінзеля.  Мистецтвознавець, академік і багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв рятував та популяризував спадщину Майстра Пінзеля, “перевідкрив” його для сучасників. Легендарними стали експедиції Бориса Возницького з порятунку творів мистецтва. Майже кожна скульптура має свою драматичну історію. Статус музейних експонатів фактично врятував скульптури від знищення і забуття.  Найвідомішим став випадок в містечку Городенка Івано-Франківської області. Рештки скульптур дерев’яного вівтаря костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, виконаного Йоганом Пінзелем були скинуті уламками в купу. Студенти професійно-технічного училища механізаторів, що в часи СРСР займало приміщення костелу, використовували дерев’яні скульптури як сировину для опалення приміщень. Крім варського трощення, скульптури псувались від дощу – дах костелу вже був зруйнований. Такою скульптурну спадщину Пінзеля побачив Борис Возницький.  13 із 18 гігантичних майже триметрових вівтарних скульптур були знищені. На одній зі скульптур — Святій Анні — реставратори залишили слід від вогню — як нагадування про жорстокі сторінки історії.