Херувим із Городенки: Застигле шугання

Історія створення

Скульптура походить із костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Городенці — спільного проєкту архітектора Бернарда Меретина та скульптора Йогана Георга Пінзеля. Храм було зведено на замовлення канівського старости Миколи Василя Потоцького упродовж 1745–1769 років. Фігура херувима була створена в період розквіту творчості Пінзеля — у 1750–1755 роках. Після руйнування інтер’єру костелу в радянські часи цю унікальну дерев’яну пластику врятували мистецтвознавці. Нині скульптура зберігається окремо від первісного вівтарного комплексу, проте залишається цілком самодостатнім взірцем барокового мистецтва.

Опис скульптури

Голівка херувима вкрита білим левкасом, що майстерно імітує поверхню шляхетного мармуру. Характерним для індивідуальної манери Пінзеля є надзвичайно натуралістичне трактування дитячого обличчя. У цьому творі майстер повністю відмовляється від класичної барокової безтурботності: зажурені очі та трагічний вираз обличчя ангела відсилають до біблійних передчуттів майбутніх страждань Христа. Попри загальний сум, пухкі дитячі щоки та злегка привідкриті вуста додають образу особливої зворушливості й реалістичності.

Динамічні крила херувима розкриті в притаманному для автора стрімкому шуганні. Оперення вирізьблене експресивними, глибокими лініями, які створюють напружену гру світлотіні. Пінзель віртуозно передає відчуття абсолютного спокою та рівноважного лету в повітрі. Витончена пластика кучерів та бездоганні анатомічні пропорції демонструють технічну досконалість різьби великого майстра.