Святий Йоаким | Городенка

Історія створення

Скульптура святого Йоакима походить із головного вівтаря костелу Непорочного Зачаття Діви Марії та монастиря отців-місіонерів у Городенці. Видатний майстер Йоган Георг Пінзель створив цей шедевр у період між 1752 та 1755 роками. Сам бароковий храм був зведений упродовж 1745–1769-х років за спільним проєктом та під керівництвом архітектора Бернарда Меретина.

Опис скульптури

Постать святого Йоакима застигла в глибокому, сповненому драматизму русі. Його голова, увінчана густими пасмами сивого кучерявого волосся, схилена в тузі й глибоких роздумах. Погляд Йоакима спрямований донизу та сповнений внутрішньою скорботою.

Тіло святого приховане під масивними, гранчастими шатами. Пінзель вирізьбив їх у своєму самобутньому експресивному стилі — із глибокими, різкими зламами та динамічними, майже геометричними складками тканини. Ця експресія одягу створює потужну гру світлотіні та додатково підкреслює монументальність фігури.

Пінзель проникливо трактує образ Йоакима, наділяючи його виразними психологічними ознаками похилого віку, батьківської жертовності та духовної величі. Контрастна пластика об’ємів, філігранно прорізані пасма бороди, різкі, майже графічні лінії драпування та експресивна постава святого – усе це наближає дерев’яну пластику до найкращих зразків європейського бароко та демонструє унікальний почерк майстра.

Спочатку скульптура святого Йоакима була розміщена в правому крилі головного вівтаря костелу. Як свідчать тогочасні світлини, святий поставав у величній та експресивній позі. Його права рука була зігнута в лікті й піднята до рівня грудей із розгорнутою долонею. Це створювало ефект живої розмови або молитовного звернення. Ліва рука притримувала край масивного плаща, фіксуючи його динамічний рух. Одяг святого спадав каскадом гострих, ламаних і глибоко прорізаних складок, які забезпечували сильний ефект світлотіні навіть у напівтемряві храму. Тканина буквально «кипіла» навколо фігури, створюючи ілюзію пориву вітру.

На знімках початку століття можна побачити, що скульптура була цілісною — деталі обличчя, розкішна кучерява борода та величні обриси постаті були повністю збережені. Суцільна блискуча позолота на покривалі виразно контрастувала з реалістично розфарбованими відкритими частинами тіла (карнацією) та волоссям.

Час і трагічні події радянського періоду залишили на пам’ятці глибокі сліди руйнувань. Скульптура зазнала значних пошкоджень: повністю відбито кисті рук, втрачено фрагменти експресивних суконних згинів, а дерев’яна основа посічена тріщинами. Ба більше, було втрачено первісний автентичний поліхромний шар та позолоту, які колись покривали одяг святого. Через це погляду тепер відкривається оголене, чисте дерево.

Історичні фотографії доводять, що теперішній «кубістичний» та суворий вигляд оголеної деревини Йоакима — це лише наслідок трагічних руйнувань. Оригінальний задум Пінзеля базувався на сяйві золота, цілісності ліній та театральній експресії жестів, які ідеально гармоніювали з архітектурою Бернарда Меретина.