Українська
© 2021. Pinsel.AR

Дванадцятирічний Ісус у Єрусалимському храмі (рельєф)

Історія створення

Рельєф походить з амвону костелу всіх святих в Годовиці. Храм побудований впродовж 1751 – 1758 років за проектом архітектора Бернарда Меретина.. Скульптура створена в 1758 році.

Опис скульптури

У рельєфній композиції «Дванадцятирічний Ісус у Єрусалимському храмі» постать Месії знаходиться на перетині діагоналей дерев’яного плінта. Вісім юдейських учителів автор розмістив дугою в нижчій половині твору. Праворуч, за вчителями, – Святі Марія та Йосиф. На верхньому куті зліва є відкинута позолочена завіса.

Ісус возсідає і звертається до вчителів, розвівши руки. Обличчя та долоні Христа сьогодні втрачені. Одна частина юдейських учителів його уважно слухає. Інші заглядають у розкриті Священні книги, шукаючи відповіді та тлумачення. Йоган Пінзель зобразив святих Марію та Йосифа в момент віднайдення дванадцятирічного Ісуса: на їхніх ликах радість і піднесення.

В основу рельєфної композиції автор заклав строгу геометричну будову. Натомість бороди та волосся юдейських учителів майстер Пінзель вирізьбив динамічно й експресивно. У моделюванні складок він застосував прийоми тонких прорисів властивих для давньоруського іконопису. Відкинута завіса запрошує глядача до розваження над п’ятою таємницею молитовних роздумів – Віднайденням Ісуса Христа в храмі.

Рельєфній композиції «Дванадцятирічний Ісус у Єрусалимському храмі» передувала аналогічна робота з костелу в Городенці. Обидва твори були в центральній дуговій площині амвону. У Городенці її ідейний зміст із двох сторін підсилювали фігури чотирьох євангелістів. У Годовиці – скульптури пророчиць Міріам і Анни. Обидва рельєфи вражають неймовірною подібністю і точністю зображеної події. Зі зворотної сторони годовицького рельєфу є напис латинською «Bernard Merettin» та сургучева печатка архітектора з літерами «B» та «M» у кутах. Це останній відомий прижиттєвий підпис зодчого на завершеному творі.

  • Дванадцятирічний Ісус у Єрусалимському храмі. 1758 р.
  • Рельєф, липове дерево, поліхромія, позолота.
  • Розміри: 65×68×20
  • Місцезнаходження: Музей Івана Георгія Пінзеля (Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького), № С-II-758.
  • Походження: амвон костелу в с. Годовиця, Львівська область.
  • Література: Bochnak, 1931, s. 52. — Mańkowski, 1937, s. 36, 92, іл. 64-65. — Hornung, 1937, с. 31-33, 56-57, іл. 44. — Hornung, 1976, s. 44-45. — Gębarowicz, 1986, s. 15-16, іл. 12, 14. — Возницький, Опанасенко, 1988, с. 10-11, № 29 (каталог виставки). — Каталог виставки Praha 1989, s. 17, Kat.-Nr. 30. — Каталог виставки Wilanów 1990, s. 24f, Kat.-Nr. 30. — Mieleszko, 1990, s. 57-60. — Каталог виставки Poznań 1993, s. II.55-58, Kat.-Nr. 17. — Ostrowski, 2000, s. 212f, il. 14. — Slg.-Kat. Lviv, 2006, s.116f. — Возницький 2007, с. 22, Nr. 13 (каталог). — Стецько 2012, с. 159 (каталог). — Каталог виставки Paris 2012, s. 118-34, Kat.-Nr. 15. — Himmlisch! 2016, s. 128, Kat.-Nr. 14 (каталог).